19.04.2004 09:34
Людмила Островенко
Аби дихати чистим повiтрям, боротися доводиться не лише з курцями, а й iз посадовцями, що звикли нехтувати екологiчними вимогами. Ситуацiя в Ки╓вi давно вже стала притчею во язицех. Навiть попри декларацi╖, що, скажiмо, цього року на природоохороннi заходи зi столично╖ скарбницi планують видiлити понад 11 мiльйонiв гривень. Зокрема - на виявлення причин, що призвели до погiршення стану зелених насаджень та розробку вiдповiдних рекомендацiй. Утiм, фахiвцi стверджують, що все набагато простiше. I починати потрiбно з iншого.
За декiлька рокiв вiзитна картка столицi вже буде мати iнший вигляд. Каштани вiдмовляються жити в Ки╓вi. I вередливiсть тут н╕ до чого. Просто - i це доведено екологами - такi вже вони дерева - без чистого повiтря не ростуть. Щодо киян - мешканцi мiста виявилися бiльш живучими. Люди ще мають сили ╖сти, пити, пiдписувати папери i ... навiть будувати.
Ярослав Мовчан, керiвник Управлiння охорони земельних ресурсiв Мiнiстерства охорони навколишнього середовища: "Хаос в головах тих, хто забудову╓ м╕сто. На жаль, генеральний план м╕ста не пройшов еколог╕чну експертизу. Тому зд╕йсню╓ться хаотична забудова, не системна, без царя в голов╕ - пардон. Вирубаються дерева, нема╓ нормального бачення образу мiста ╕ нема╓ бажання зберегти його зелений образ".
Але чи не помиля╓ться Ярослав Iванович? Може, у екологiв пристрасть до перебiльшення? Щоб вiдповiсти на це запитання потрiбно не так уже багато. Наприклад, просто виглянути у вiкно i, замiсть кра╓виду, побачити сусiда, що живе у будинку напроти, чи помилуватися на дiтей асфальту. Або... взяти доповiдну записку мiнiстра охорони навколишнього середовища секретарю Ради нацiонально╖ безпеки i оборони.
В документ╕ йдеться про дотримання природоохоронного законодавства у Ки╓вi: "При розглядi матерiалiв вiдведення земельно╖ дiлянки товариству iндивiдуальних забудовникiв "Обрiй-К" для житлового будiвництва на 26 кiлометрi Столичного шосе... виявлено, що зазначена територiя вiдноситься до природно-заповiдного фонду Укра╖ни. Розмiщення об'╓кт╕в на цiй територi╖ суперечить Земельному кодексу, законам про охорону навколишнього середовища та про природно-заповiдний фонд. Також на цих земельних дiлянках iснують зеленi насадження цiнних порiд. Акт технiчного обстеження лiсових площ вiдсутнiй".
I це лише ╓диний приклад, сама доповiдна записка - це 18 аркушiв не менш цiкаво╖ iнформацi╖.
Вiктор Черевко, перший заступник керiвника Держекоiнспекцi╖ Укра╖ни: "Враховуючи те, що при в╕дведеннi земельних дiлянок не розглядаються i не обстежуються об'╓кти озеленення, то в багатьох випадках пiд об'╓кти будiвництва вiдводяться зеленi насадження, якi потiм з карти Ки╓ва зникають. За офiцiйними даними, якi були наданi Ки╖вською держадмiнiстрацi╓ю, 15.01.2004 площа земельних насаджень за 2003 рiк зменшилася на 200 гектарiв".
У Державному управлiннi екологi╖ та природних ресурсiв Ки╓ва стверджують, що дозволiв на незаконну вирубку чи землев╕дведення нiкому не давали. Але цi, так би мовити, "лiцензi╖", справдi iснують. Виявилося, що для врегулювання будь-якого складного питання потрiбно не так вже й багато. Влiтку минулого року депутати мiськради ухвалили рiшення про утворення мун╕ципального управлiння охорони навколишнього середовища, яке й затверджу╓ все, що не затвердили держслужбовцi.
Сергiй Поляков, мiнiстр охорони навколишнього середовища Укра╖ни: "...На наш взгляд, созданное управление природоохранное Киеврадой, оно - ну если там еще дублируются функции - это еще ничего, а когда перетягивают функции государственного органа - это не идет ни в какие рамки. Я думаю, что мы приведем в соответствие с законом действия органов местного самоуправления и государственных, и все станет на свои места".
Ярослав Мовчан, керiвник Управлiння охорони земельних ресурсiв Мiнiстерства охорони навколишнього середовища: "Проблема не в Мiнiстерствi. Проблема в киянах. Проблема в громадськiй позицi╖, щоб зупинити цей шал забудови, шал знищення i руйнування. Щоб кияни сказали, що цього не можна робити. Що це неправильно, бо не для того ми вибирали пана Омельченка ╕ членiв Ки╖вради, щоб знищити зелене вбрання мiста. Ми ╖х обирали для нормального мiста. Як говорили iндiанцi з племенi терi - одного разу, коли кiнчиться риба, коли буде зрублене останн╓ дерево, коли буде забруднена вода в рiчцi - людина зрозумi╓, що грошi не можна ╖сти".
Не можна жити й одним днем. Зрозумiло, мiсто росте i потрiбно будувати ще бiльше. Але - з розумом. Наприклад, видатний зодчий Ле Корбузь╓ ставив багатоповерхiвки на спецiальнi нiжки-колони. Таким чином земля пiд спорудою залишалася вiльною. I там розташовували що завгодно - вiд парковок до дитячих майданчикiв. Що цiкаво - той же Ле Корбузь╓ висаджував кущ╕, траву i, навiть, дерева прямо на дахах.
Майже 30 рокiв тому таке будiвництво започаткували i в Ки╓вi. Арх╕тектор Валентин Ежов зводив ось цей будинок торгiвлi саме за "лекорбузь╓вським" методом. Але простор╕ переходи зайняли магазини i магазинчики. А до дерев так руки й не д╕йшли.
Ймовiрно, д╕йдуть зараз. В усякому разi, ми власними очима бачили, як радiли люди, котрi вирiшили в день довкiлля допомогти довкiллю. Молодi й старi прийшли посадити сво╓ дерево. Можливо, висловлюючи протест чиновничому свавiллю. А що бiльш вiрогiдно - для нащадкiв, яким чисте повiтря ще знадобиться.
В Чернобыльской зоне продолжают жить почти 400 стариков-самоселов
добавить ресурс
.gif){kind=small}
Переработка мусора:
ТБО и другие проблемы современности:
© Дизайн Студии РОМАрт, 2004.